Сучасна українська лiтературна мова:Шкуратяна Надiя Григорiвна. Сучасна українська літературна мова:Плющ М.Я., Бевзенко С.П., Грипас Н.Я. Сучасна українська літературна мова Караман. Купить недорого в интернет магазине Петровка ✓Оптовая цена✓Отзывы ✓Новая программа. Плющ Н., Бас-Кононенко О, Дудник З, Зубань О, Сучасна укра. Начальний этап формирования русского национального языка // Науч. Варто використати цей. Закон про мови 1. Демократичне твердження закону про. То не будемо силувати говорити укра. Дехто, як, наприклад, заступник голови Громадянського конгресу Укра. Файл формата pdf; размером 2,07 МБ. Как именно узнать повод нехороших оценок, все-таки мова атанасяна запутана для малыша. Нет смысла кричать и браниться, вдобавок нет надобности наказывать небрежного ребенка 7-ого класса. Сор+сулм-р+ь-м+ка = сосулька. 2) Описание по сюжетным картинкам. Библиографические данные. Сучасна українська літературна мова pdf. Підручник / А.

• Сучасна Українська Літературна Мова Плющ Підручник Онлайн
• Сучасна Українська Літературна Мова Плющ Онлайн

Сучасна українська літературна мова. СТИЛІСТИКА ЛЕКЦІЯ 1.Стилістика.

Функціональні стилі. ЛІТЕРАТУРАОБОВ’ЯЗКОВА 1. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005.

ЛІТЕРАТУРАДОДАТКОВА: 1. Standardni jezik. – Zagreb: Matica Hrvatska, 1970. Teorija jezika u kontaktu. (JAZU) – Zagreb: Školska knjiga, 1986. Filipović R., Menac A. Engleski element u hrvatskome i ruskom jeziku.

– Zagreb: Školska knjiga, 2005. Fink-Arsovski Ž. Hrvatsko-slavenski rječnik poredbenih frazema. Zagreb: Knjigra, 2006. Katnić-Bakaršić M. Lingvistička stilistika. – Research support scheme, 1999.

Hrvatska frazeologija. – Zagreb: Knjigra, 2007. Menac A., Trostinska R. Hrvatsko-rusko-ukrajinski frazeološki rječnik. – Zagreb: Zavod za lingv. U Zagrebu, 1993. Mihaljević, M.

Frazemi kroz funkcionalne stilove. Jezik: časopis za kulturu hrvatskoga književnog jezika. 53 (2006), 1; str.

Muhvić-Dimanovski V. Neologizmi:Problemi teorije i primjene. – Zagreb: FF press, 2005. Pranjković, I.

Funkcionalni stilovi i sintaksa. Suvremena lingvistika. 22 (1996), 12; str.

Funkcionalni stilovi hrvatskoga jezika. – Zagreb, 2006. Sočanac L., Žagar-Szentesi O., Dragičević D. Hrvatski jezik u dodiru s europskim jezicima. – Zagreb, 2005.

Antonimija u hrvatskome jeziku: semantički, tvorbeni i sintaktički opis. – Zagreb: Hrvatska sveučilišna naklada, 2007. Od riječi do rječnika. – Zagreb: Školska knjiga, 2005. Funkcionalni stilovi. – Sarajevo: Sjetlost, 1988.

Trostinska, R., Popović, M. O međujezičnoj homonimiji, hrvatskosrpskoruskoj i hrvatskosrpsko-ukrajinskoj. Rječnik i društvo - Zagreb: HAZU. Арґо, жарґон,сленґ. – К.: Критика, 2005. Український жарґон. – К.: Критика, 2005.

Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників. Обсценізми, евфемізми, сексуалізми. – Київ: Критика, 2008. Ужченко, В.Д., Ужченко, Д.В. Фразеологія сучасної української мови. – Київ: «Знання», 2007.

ЗАВДАННЯ СТИЛІСТИКИ1. Навчити студентів розрізняти особливості українського мовлення в різних сферах функціонування мови (у повсякденній, офіційній, науковій, публіцистичній сферах і в художній літературі) та різноманітних мовленнєвих ситуаціях; навчити студентів свідомо відбирати українські мовностилістичні засоби для повноцінної й ефективної передачі відповідної інформації; розвинути у студентів вміння й навички порівняльно-стилістичного аналізу; підготувати студентів до перекладу різножанрових текстів. СТАНОВЛЕННЯ СТИЛІСТИКИ. ІМПРЕСІОНІСТИЧНА.

СТРУКТУРАЛІСТСЬКА. ПОСТСТРУКТУРАЛІСТСЬКА ІМПРЕСІОНІСТИЧНАВідзначається тим, що предметом її вивчення є літературний твір, тобто його мова. Аналіз твору здійснюється меншою мірою з об’єктивної лінгвістичної точки зору, а значною мірою застосовуються суб’єктивні критерії. Для стилістів цієї школи форма і зміст є двома протилежними категоріями, а, аналізуючи форму певного твору, стилісти намагаються дати цьому творові оцінку щодо досягнутого серед читацької публіки успіху і т.п. Багато в чому дискурс імпресіоністичної стилістики наближається до дискурсу есе чи критичних статей, і є віддаленим від наукового лінгвістичного підходу. СТРУКТУРАЛІСТСЬКАВпродовж останніх десятиріч домінує саме ця стилістична школа.

ЇЇ представники – це лінгвістиструктуралісти, які вважають, що з допомогою строгих лінгвістичних підходів можливо глибше і точніше проаналізувати літературні тексти, тобто визначити їх стиль, а з іншого боку можна аналізувати не тільки літературні тексти, а й усі інші види текстів. СТРУКТУРАЛІСТСЬКАЛінгвостилістика цього типу вивчає мову літературних творів, мову певного автора/письменника чи групи письменників (звідси походять заголовки типу Мова сучасної прози/поезії/драми і под.). Лінгвістів-структуралістів у художній літературі перш за все цікавить мова. ПОСТСТРУКТУРАЛІСТСЬКАПС витлумачується як критичний аналіз дискурсу як політичного процесу, в якому «інтерпретація є невіддільною від аналізу; тлумачення є невіддільним від дескрипції; критика є невіддільною від практики» (Birch, 1994). ІНШІ НАПРЯМКИ У СТИЛІСТИЦІo Стилістика як наука про виражальні засоби o Стилістика певної особи o Контрастивна (зіставно-протиставна) стилістика o Функціональна стилістика Стилістика як наука про виражальні засобиЇї засновником є француз Шарль Баллі (Charles Bally). Предметом вивчення цієї галузі Ш. Баллі вважав “емоціональну експресію елементів мовної системи, а також взаємодію мовленнєвих фактів, які сприяють формуванню системи виражальних засобів тієї чи іншої мови” Стилістика певної особиВивчає перш за все мову окремої особи, тобто мову письменників і, крім цього, на думку Жана Жіроду (Guiraud) вивчає генетичні зв’язки між мовою і тим, хто нею користується.

Контрастивна (зіставно-протиставна) стилістикаВивчає стилістичні явища двох мов на основі зіставлення. Цей різновид стилістики показує різницю між стилістемами в різних мовах, різницю у функціонально-стилістичній приналежності окремих мовних одиниць існування різних стилів і підстилів.

Практичне застосування даної стилістики можливе при перекладі з однієї мови на іншу, при складанні підручників, а також формуванні стилістичних знань, умінь і навичок у осіб, які вивчають іноземну мову. Функціональна стилістикаЄ частиною структуралістської стилістики.

Сучасна Українська Літературна Мова Плющ Підручник Онлайн

Її завдання – вивчення теорії, класифікація і опис функціональних стилів, підстилів і жанрів. Зародилася ФС в Росії під впливом Празького лінгвістичного гуртка. ФС і нині найактивніше розвивається у слов’янських країнах. ВАЗНАЧЕННЯ СТИЛІСТИКИo Світлана ЄРМОЛЕНКО. “Нариси з української словесності.” (1999 р.) “Стилістика (лінгвостилістика) – розділ мовознавства, що вивчає: а) закономірності існування й структурну будову суспільно зумовлених різновидів мови – функціональних стилів; б) мовні одиниці щодо їх додаткового експресивно-стильового забарвлення; в) взаємодію різних рівнів словесно-виразових засобів у конкретному тексті, зв’язок їх із позамовними чинниками; г) типологію стильової специфіки текстів” (с.

ВАЗНАЧЕННЯ СТИЛІСТИКИo О.Пономарів “Стилістика сучасної української мови” (2000 р.): “Стилістика вивчає стилістичну диференціацію мови, її функціональні стилі. Це наука про виразові засоби мови, тобто про ті елементи, що приєднуються до власне вираження думки, супроводжують семантичний зміст висловлюваного – емоційно-експресивні та оцінні моменти мовлення” (с. ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СТИЛІСТИКИo Перший етап – початковий (середина ХІХ ст. ХХ ст.) o Другий період – етап становлення (20–ті – 50-ті роки ХХ ст.) oТретій етап – вищий період розвитку (60-ті – 80-ті рр.) oЧетвертий, сучасний етап (початок 90-х років – до сьогодні) Перший етап – початковий (середина ХІХ ст.

ХХ ст.)o ПЕРСОНАЛІЇ В умовах переслідування царизмом української мови її самобутність відстоювали в середині ХІХ ст. М.Максимович, Л.Лавровський, І.Срезневський, пізніше – О.Потебня, П.Житецький, у Галичині й Закарп.

Україні – І.Вагилевич, О.Левицький, Я.Головацький, О.Огоновський та ін. O ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ Мова Т.Шевченка, І.Франка, М.Коцюбинського, Л.Українки, П.Мирного та ін. Перший етап – початковий (середина ХІХ ст. ХХ ст.)o ПРАЦІ О.Потебня: 1. “Из записок по теории словесности” (Харків,1905р.), “З лекцій теорії словесності”(1-ше вид. Мовою – Харків, 1894, 1-ше вид.

Мовою – Харків, 1930р.), розділи праці “Мысль и язык”(Харків, 1862р.). І.Франко: “Із секретів поетичної творчості” (Львів, 1898р.) сформульовано низку понять стилістики й поетики на матеріалі творчості українських письменників.

Для того, чтобы предотвратить данный процесс, целесообразно использовать антиагреганты и антикоагулянты. Магникор инструкция по применению отзывы. Ацетилсалициловая кислота угнетает выработку циклооксигеназы.

Другий період – етап становлення (20–ті – 50-ті роки ХХ ст.)Другий період – етап становлення (20– ті – 50-ті роки ХХ ст.) o ПЕРСОНАЛІЇ. Л.Щерба, В.Виноградов, Г.Винокур, Л.Булаховський, Борис Ткаченко, В.Ващенко, І.Білодід, Л. O ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ Мова художньої літератури (стиліст.

Засоби, ритмомелодика) як сателіт у дослідженні історії укр. Другий період – етап становлення (20–ті – 50-ті роки ХХ ст.)Другий період – етап становлення (20– ті – 50-ті роки ХХ ст.) o ПРАЦІ. Л.А.Булаховський: “Лекції з основ мовознавства” (1931-1932 рр.) - ввів лекції про стилістичні засоби, про ритмомелодику. “Нариси з загального мовознавства” (К., 1955)мова творів Т.Шевченка, М.Рильського та ін. Борис Ткаченко: “Нарис української стилістики” (5 лекцій) - у теоретичній частині цієї праці, виданої в 1929 році у Харкові, простежується використання положень “Французької стилістики” Ш.Баллі, проте цінність її полягала у висвітленні стилістичних явищ української мови, залученні широкого матеріалу з художньої літератури, фольклору, народно-розмовної мови.

Другий період – етап становлення (20–ті – 50-ті роки ХХ ст.)o ПРАЦІ В.Ващенко: “Мова творів Т.Г.Шевченка” І.Білодід: “Т.Г.Шевченко в історії української літературної мови”, а також праці ученого про мову Ю.Яновського, О.Довженка, М.Рильського та ін. Л.Паламарчук: “Лексична синоніміка художніх творів М.М. Третій етап – вищий період розвитку (60-ті – 80-ті рр.)o ПЕРСОНАЛІЇ А.Коваль, М.Жовтобрюх, В.Ващенко, І.Чередниченко. O ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ Основним напрямком стає лінгвостилістика. O ПРАЦІ М.Жовтобрюх: “Мова української преси” (1963), “Мова української періодичної преси” (1970). А.Коваль: “Науковий стиль сучасної української літературної мови” (1970), “Закономірності розвитку українського усного літературного мовлення” (1965).

В.Ващенко: “Стилістичні явища в українській мові”(Харків, 1958). І.Чередниченко: “Нариси з загальної стилістики сучасної української мови”(1962). Четвертий, сучасний етап (початок 90-х років – до сьогодні). ПЕРСОНАЛІЇ. О.Пономарів, С.Єрмоленко, Л.Мацько, О.Сербенська, М.Пентилюк, М.Пилинський, В.Радчук та ін. СТИЛЬПоходить від латинського stilus – “загострена паличка для писання”.

Сучасна Українська Літературна Мова Плющ Онлайн

У підручнику висвітлено найважливіші питання лексикології, фра­зеології, фонетики сучасної української мови. Зокрема подано системно-семасіологічну характеристику словникового складу української мови, опис основних системних зв’язків у лексиці, розглянуто природу і струк­туру лексичного значення слова, проблему типології лексичних значень, смислову структуру слова, види семантичної деривації, актуальні питан­ня української фразеології, а також сучасної української лексикографії. Опис одиниць фонетики здійснено в артикуляційному, акустичному і власне лінгвістичному (функціональному) вимірах. При цьому автори спиралися на здобутки фонетичної теорії, власний досвід викладання, а також на дослідження звукової системи української літературної мови, здійснені в лабораторіях експериментальної фонетики Інституту філо­логії Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України. Для студентів філологічних факультетів, аспірантів, викладачів ви­щих навчальних закладів, науковців.

Книга буде корисною також усім, кого цікавить сучасна українська літературна мова. Автор: Мойсієнко Анатолій Кирилович, Бас-Кононенко Оксана Василівна, Бондаренко Віра Володимирівна, Ганченко Олена Анатоліївна, Кравченко Людмила Олександрівна, Мацько Оксана Михайлівна, Мосенкіс Юрій Леонідович, Плющ Надія Прокопівна, Сидоренко Олеся Михайлівна Місце видання: Київ Видавництво: Знання Формат: pdf Кількість сторінок: 270 Офіційний сайт: Джерело: інтернет.